Кабинет
✙rozho)))k✙🇺🇦

✙rozho)))k✙🇺🇦

Про автора: www.rozhkov.me/about Про канал: www.rozhkov.me/about-full-of-hatred Канал про все що не ІТ: @daily_rozhok блог: rozhkov.me

Юзернейм
@full_of_hatred
Категория
Блоги
Страна
УкраинаУкраина
Создан
, 8 лет
Подписчики3 443−4 за неделю
Просмотров на пост, 7 дн.—за 7 дней
ERR51,59 %в среднем за 30 дней

Подписчики, 30 дней

8 нояб. – 15 нояб.−4 (−0,1%)

Показать таблицей
ДатаПодписчики
8 нояб. 2026 г.3 447
9 нояб. 2026 г.3 445
10 нояб. 2026 г.3 444
11 нояб. 2026 г.3 444
12 нояб. 2026 г.3 444
13 нояб. 2026 г.3 443
14 нояб. 2026 г.3 444
15 нояб. 2026 г.3 443

Средние просмотры поста по дням

По дню публикации

Показать таблицей
ДатаПросмотров на пост
19 окт. 2026 г.2 535
23 окт. 2026 г.1 976
26 окт. 2026 г.1 445
9 нояб. 2026 г.1 149

Самые просматриваемые за месяц

  1. 01

    Розмір має значення: IC track Одна з серйозних помилок що я зробив при виборі треку військової кар'єри це піти в теплий ламповий новосформований невеликий підрозділ. По старій стартапній пам'яті здавалося що в невеликому підрозділі ти ближчий до керівництва, зможеш впливати на процеси, матимеш менше бюрократії та все інше що може спасти вам на думку при слові «стартап». Загалом воно все так і є. Але з нюансом. А нюанс полягає в тому, що військові спроможності невеликого підрозділу сильно обмежені через, власне, малий розмір. Через ту ж причину обмежене і зростання. Я добре пам'ятаю розмову з моїм першим справжнім менеджером, коли той сказав щось на кшталт „«сила» керівника оцінюється за кількістю та якістю його підлеглих. Тому потрібно дбати про найм собі у відділ та зростання тих хто вже у тебе. Керівник росте на плечах своїх людей“. Якщо на цивільній роботі ти можеш зростати, а коли вперся у можливості компанії то знайти нову, то в армії таких варіантів немає. Зріст відбувається лише зі зростанням підрозділу. Зростання IC практично неможливе — тому що немає списку щаблів типу L1-L7, де L1 міняє батки на мавіку, а L7 сідає за FP-2. Все на що ви можете розраховувати (якщо казати про пілотів) — це пересісти з позиції біля ЛБЗ на підвал у найближчому умовно безпечному селі. Так, комусь кар'єра мавік→фпв→бомбер→крило→мідстрайк→дипстрайк може здатися тим самим зростанням, але це не так. Основна проблема — нестача людей. На відміну від софтваре інжинірингу де можна зібрати педалити команду з сеньйорів (а зараз і взагалі з агентів), на війні умовно проста мавікерська робота нікуди не зникає. Людей з мавіків можна «підвищити» лише якщо знайти їм заміну, а це дуже складно. Інша проблема — цікавіші засоби — розвідкрила, мідстрайки та дипстрайки є обмежені в кількості і такі опції для більшості закриті. Обидві ці проблеми є всюди, але найяскравіше проявляються саме у малих підрозділах — де не вистачає людей, щоб закрити штатну потребу, а через це неможливо отримати довші засоби — бо цим просто нікому буде займатися. Тому правильним рішенням амбітного військового кар'єриста який хоче вкладатися в результат та максимально використовувати свої здібності буде вибір великого корпусу або бригади, які змогли масштабуватися з взводів-рот-батальйонів та показують результат. Так, там ви станете маленьким гвинтиком у великій системі, більш формальній, зате, якщо не будете тупити, то зможете прокачатися трохи далі ніж пілот крила, отримаєте потужні засоби та влаштуєте бавовну. Прямо зараз я працюю на штабі, але не можу на повну реалізувати навіть свої скромні інтелектуальні спроможності через відсутність засобів та людей. Я б легко тягнув в 2-3-4 рази більше навантаження, але його просто нізвідки взяти. На жаль, ця робота не квантується так щоб я мав більше часу, це як шестикіловатний інверторний генератор на який ви повісили лампочку, холодильник та мікрохвильовку — незалежно від потужності що споживається, він має торохтіти постійно, хоч і в холосту. Звичайно, читач воювати нікуди не піде, тому цю ретроспективу можна хіба що згорнути в трубочку та запхати в сраку темпоральну петлю й відправити ріжку-2023, щоб той в альтернативній реальності поїхав на атек і за три роки став якимось заступником командира ОП БПС «Шалений Кнур¼⁸⁸» P.S.: про EM track буде далі. upd: передумав #армія permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

    Текстизменён
    Просмотры2,54 тыс.
    Пересылки29
    Реакции107
    Комментарии59
  2. 02

    ‍Пройшов Cyberpunk 2077 + Phantom Liberty та подивився «Cyberpunk: Edgerunners» Я перестав активно грати в нові ігри десь після вступу до університету в 2004. Весь мій ігровий досвід був заморожений навіть раніше, а в ігри граю зазвичай з затримкою мінімум в 10 років (з деякими виключеннями). Тому для аудиторії це все звичайно old news, кому цікава гра шестирічної давності? Мені цікава, ось! Велика затримка від релізу дала можливість отримати bug-free experience, на відміну від тих хто увірвався раніше. upd: поки писалася стаття то зарелізили аніме Edgerunners 2 та випустили патч 2.5! Гра мені дуже сподобалась, настільки, що я пройшов усі кінцівки крім секретної, а згодом почав проходження заново за інший білд. На початку складно — на тебе вивалють купу лору, персонажів, подій, незрозумілого сленгу. Після 40 годин я вже почав потроху освоюватися, поринув у вивчення фандому, а за під завершення вже добре розібрався що до чого. Комп'ютерна гра базується на однойменній настільній що бере початок ще у 80-х, в консультанти взяли автора тієї гри й весь сюжет є канонічним у всесвіті кіберпанку. Гра відчувається дуже пропрацьованою — всі квести мають декілька варіантів розв'язання, місто різноманітне та живе, куди не піди — усюди якийсь двіж. Звісно, з прогресом по сюжету та боковим квестам все стає порожнішим, але поки досягнеш того рівня то мине чимало часу. Пропонується багато досить відмінних механік — три види основних імплантів, три різновиди стрілецької зброї, три різновиди зброї ближнього бою та один різновид безконтактного бою через «хак» систем противника. Гра заохочує стелс-проходження з мінімальною кількістю жертв — це винагороджується додатково матеріально та відкриває адекватніші розв'язки квестів. Можна пройти гру без жодного вбивства, але то треба задротити, я після проходження обох Dishonored на ачівку „Clean Hands“ не готовий на таке. Значна особливість кіберпанку — відсутність хороших рішень. Щоб ви не робили — все буде погано, як два стільці де на одному катани точені, а на іншому імпланти прострочені. Немає хороших кінцівок — всі погані і все що ви можете — мінімізувати смерті друзів. Всі розв'язки доповнення теж погані. Все погано, все хтонь, всі гинуть. Гра досить проста. Навіть на високому рівні складності ви кріпитесь лише перший «акт», після чого отримуєте доступ до потужних імплантів та скілів і вороги розлітаються як кеглі від точного влучання кулі. Велика варіативність механік надає широкі можливості для перепроходження. Перший раз я грав за стелс-нетранера що палить мозок противникам, другий — за берсерка з посиленими руками який пре напролом, третій планую за сандевістан-ниндзю. Графоній чудовий, музика — неймовірна (окремо скачав саундтреки), місто — топ, квести — супер, лор — дуже цікавий, 12 з 10 просто. Десь під кінець проходження я також подивися аніме — воно дуже атмосферне та на 100% передає дух гри. Там локації з гри, зброя та звуки. Максимальний фан-сервіс. Аніме розповідає про звичайного японського школяра™ що отримує доступ до потужного імпланту та намагається досягти успіху. Як і гра, закінчується все сумно. Чекаю другу частину. Я награв 230 годин (перше проходження зайняло десь 200 годин) і буду грати ще — гра затягує і дуже цікава. А з другим проходженням відкривається більше сенсів та розуміння сюжету. Тому як ви пропустили цей хіт — раджу надолужати. Або якщо ви проходили гру на релізі — теж варто спробувати заново, бо в патчах та DLC все пофіксили та додали багато контенту і механік. Wake the fuck up Samurai, we have a city to burn! #пройшов #подивився permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

    Превью ссылкиизменён
    Просмотры1,98 тыс.
    Пересылки8
    Реакции92
    Комментарии95
  3. 03

    Culture of blame Одна з речей які не перестають мене дратувати в армії це непродуктивний спосіб розв'язування проблем. Замість того щоб зосередитися на виправленні ситуації тут і зараз та коригуванні процедур які б унеможливили такі помилки в майбутньому, значна частина керівників-командирів накидуються на безпосереднього винуватця. Крики (гучні), образи (ad hominem на максималках та згадування всієї біографії конкретного бійця), прокльони та погрози (відправити на смерть) сиплються на голову нашого бідолашного солдата, хоча очевидно що це вже ніяк не виправить ситуацію, а якщо копнути глибше, то часто проблема виникла якраз внаслідок того що командир явно не створив процесів та процедур в очікуванні що все розрулиться само собою, а воно не розрулилось. Якось мав необережність бути присутнім на великій нараді з високими чинами. По черзі доповідали різні командири, те, се. Не буду вдаватися в нерозуміння інструментів управління війною та неефективне використання часу усіх присутніх — дефолтний мітинг, ви з цим знайомі. Десь насередині зачепилися за косяк одного з командирів який на фоні загальної кепської ситуації був чи не найдрібнішим. І почали того бідолагу так гатити ніби він відповідав за більшість сил які тримали ділянку. Після того я дещо втратив віру в те що «там не дурні сидять». В термінальному випадку командир ні як сі не може вспокоїти та знову починає цикл звинувачень по колу поки не втомиться або не перемкне увагу на щось інше. Особливо крінжово це виглядає коли раз за разом пройобується один й той же відповідальний — ніби ми хочемо не задачу виконати, а знайти собі жертву для булінгу. Замість того щоб зосередитися на а) розв'язанні проблеми прямо зараз та б) створити або вдосконалити процеси, щоб запобігти повторенню таких ситуацій, ми витрачаємо час на абсолютно непродуктивну сварку. Армійські процедури розраховані так щоб можна було зібрати ±боєздатне з'єднання з імбецилів. Але зараз, коли сюди прийшло багато людей без відповідної освіти та розуміння процесів, то воно починає місцями розсипатися. Така ж культура панує і серед солдатського складу — припустимо, на одній позиції працює декілька екіпажів. І екіпаж який здавав зміну, не зарядив батареї. Або не замінив масло в генераторі. Або не повідомив про залишок дронів. Зміна приходить і починається — те не працює, це не так, ах ви такі сякі негідники й так далі, і вже команда А точить ножі на команду Б, виникають та розквітають конфлікти. Хоча це все просто вирішується — достатньо скласти чек-лист та нагадувати про нього та контролювати виконання. Неодноразово в нас були проблеми коли з логістикою просили передати купу всього різного — обладнання, їжу, інші речі, а воно ніяк не могло доїхати в потрібному складі. А потрібно лише перед відправкою робити список, фотографувати, та надсилати на підтвердження «замовникам», всі пакети та коробки підписати, щоб доставка точно нічого не переплутала. Просто? Просто! Натомість раз за разом маємо ситуації коли десь щось не доклали, не зарядили, не перевірили, або вивантажили не на тій позиції та постійні конфлікти через це. Армії бракує базових управлінських навичок та меритократії. Але що поробиш, ніколи відправляти людей на навчання, потрібно воювати війну. Так і живемо. #армія permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

    Текстизменён
    Просмотры1,45 тыс.
    Пересылки21
    Реакции116
    Комментарии50
  4. 04
    Просмотры1,15 тыс.
    Пересылки5
    Реакции39
    Комментарии8

Новые посты

#1268Фото
Просмотры1 149−35%к среднему
Пересылки5
Реакции39
Комментарии8
Динамика просмотровСкрыть динамику

Рост просмотров

Часов после публикации

Показать таблицей
Часов после публикацииПросмотры
0 ч0
5 ч829
17 ч980
29 ч1 040
78 ч1 149
  1. Через 6 часов829
  2. Через 24 часа1 040
  3. Всего сейчас1 149
#1267Текстизменён

Culture of blame Одна з речей які не перестають мене дратувати в армії це непродуктивний спосіб розв'язування проблем. Замість того щоб зосередитися на виправленні ситуації тут і зараз та коригуванні процедур які б унеможливили такі помилки в майбутньому, значна частина керівників-командирів накидуються на безпосереднього винуватця. Крики (гучні), образи (ad hominem на максималках та згадування всієї біографії конкретного бійця), прокльони та погрози (відправити на смерть) сиплються на голову нашого бідолашного солдата, хоча очевидно що це вже ніяк не виправить ситуацію, а якщо копнути глибше, то часто проблема виникла якраз внаслідок того що командир явно не створив процесів та процедур в очікуванні що все розрулиться само собою, а воно не розрулилось. Якось мав необережність бути присутнім на великій нараді з високими чинами. По черзі доповідали різні командири, те, се. Не буду вдаватися в нерозуміння інструментів управління війною та неефективне використання часу усіх присутніх — дефолтний мітинг, ви з цим знайомі. Десь насередині зачепилися за косяк одного з командирів який на фоні загальної кепської ситуації був чи не найдрібнішим. І почали того бідолагу так гатити ніби він відповідав за більшість сил які тримали ділянку. Після того я дещо втратив віру в те що «там не дурні сидять». В термінальному випадку командир ні як сі не може вспокоїти та знову починає цикл звинувачень по колу поки не втомиться або не перемкне увагу на щось інше. Особливо крінжово це виглядає коли раз за разом пройобується один й той же відповідальний — ніби ми хочемо не задачу виконати, а знайти собі жертву для булінгу. Замість того щоб зосередитися на а) розв'язанні проблеми прямо зараз та б) створити або вдосконалити процеси, щоб запобігти повторенню таких ситуацій, ми витрачаємо час на абсолютно непродуктивну сварку. Армійські процедури розраховані так щоб можна було зібрати ±боєздатне з'єднання з імбецилів. Але зараз, коли сюди прийшло багато людей без відповідної освіти та розуміння процесів, то воно починає місцями розсипатися. Така ж культура панує і серед солдатського складу — припустимо, на одній позиції працює декілька екіпажів. І екіпаж який здавав зміну, не зарядив батареї. Або не замінив масло в генераторі. Або не повідомив про залишок дронів. Зміна приходить і починається — те не працює, це не так, ах ви такі сякі негідники й так далі, і вже команда А точить ножі на команду Б, виникають та розквітають конфлікти. Хоча це все просто вирішується — достатньо скласти чек-лист та нагадувати про нього та контролювати виконання. Неодноразово в нас були проблеми коли з логістикою просили передати купу всього різного — обладнання, їжу, інші речі, а воно ніяк не могло доїхати в потрібному складі. А потрібно лише перед відправкою робити список, фотографувати, та надсилати на підтвердження «замовникам», всі пакети та коробки підписати, щоб доставка точно нічого не переплутала. Просто? Просто! Натомість раз за разом маємо ситуації коли десь щось не доклали, не зарядили, не перевірили, або вивантажили не на тій позиції та постійні конфлікти через це. Армії бракує базових управлінських навичок та меритократії. Але що поробиш, ніколи відправляти людей на навчання, потрібно воювати війну. Так і живемо. #армія permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

Открыть в Telegram
Просмотры1 445−19%к среднему
Пересылки21
Реакции116
Комментарии50
#1266Превью ссылкиизменён

‍Пройшов Cyberpunk 2077 + Phantom Liberty та подивився «Cyberpunk: Edgerunners» Я перестав активно грати в нові ігри десь після вступу до університету в 2004. Весь мій ігровий досвід був заморожений навіть раніше, а в ігри граю зазвичай з затримкою мінімум в 10 років (з деякими виключеннями). Тому для аудиторії це все звичайно old news, кому цікава гра шестирічної давності? Мені цікава, ось! Велика затримка від релізу дала можливість отримати bug-free experience, на відміну від тих хто увірвався раніше. upd: поки писалася стаття то зарелізили аніме Edgerunners 2 та випустили патч 2.5! Гра мені дуже сподобалась, настільки, що я пройшов усі кінцівки крім секретної, а згодом почав проходження заново за інший білд. На початку складно — на тебе вивалють купу лору, персонажів, подій, незрозумілого сленгу. Після 40 годин я вже почав потроху освоюватися, поринув у вивчення фандому, а за під завершення вже добре розібрався що до чого. Комп'ютерна гра базується на однойменній настільній що бере початок ще у 80-х, в консультанти взяли автора тієї гри й весь сюжет є канонічним у всесвіті кіберпанку. Гра відчувається дуже пропрацьованою — всі квести мають декілька варіантів розв'язання, місто різноманітне та живе, куди не піди — усюди якийсь двіж. Звісно, з прогресом по сюжету та боковим квестам все стає порожнішим, але поки досягнеш того рівня то мине чимало часу. Пропонується багато досить відмінних механік — три види основних імплантів, три різновиди стрілецької зброї, три різновиди зброї ближнього бою та один різновид безконтактного бою через «хак» систем противника. Гра заохочує стелс-проходження з мінімальною кількістю жертв — це винагороджується додатково матеріально та відкриває адекватніші розв'язки квестів. Можна пройти гру без жодного вбивства, але то треба задротити, я після проходження обох Dishonored на ачівку „Clean Hands“ не готовий на таке. Значна особливість кіберпанку — відсутність хороших рішень. Щоб ви не робили — все буде погано, як два стільці де на одному катани точені, а на іншому імпланти прострочені. Немає хороших кінцівок — всі погані і все що ви можете — мінімізувати смерті друзів. Всі розв'язки доповнення теж погані. Все погано, все хтонь, всі гинуть. Гра досить проста. Навіть на високому рівні складності ви кріпитесь лише перший «акт», після чого отримуєте доступ до потужних імплантів та скілів і вороги розлітаються як кеглі від точного влучання кулі. Велика варіативність механік надає широкі можливості для перепроходження. Перший раз я грав за стелс-нетранера що палить мозок противникам, другий — за берсерка з посиленими руками який пре напролом, третій планую за сандевістан-ниндзю. Графоній чудовий, музика — неймовірна (окремо скачав саундтреки), місто — топ, квести — супер, лор — дуже цікавий, 12 з 10 просто. Десь під кінець проходження я також подивися аніме — воно дуже атмосферне та на 100% передає дух гри. Там локації з гри, зброя та звуки. Максимальний фан-сервіс. Аніме розповідає про звичайного японського школяра™ що отримує доступ до потужного імпланту та намагається досягти успіху. Як і гра, закінчується все сумно. Чекаю другу частину. Я награв 230 годин (перше проходження зайняло десь 200 годин) і буду грати ще — гра затягує і дуже цікава. А з другим проходженням відкривається більше сенсів та розуміння сюжету. Тому як ви пропустили цей хіт — раджу надолужати. Або якщо ви проходили гру на релізі — теж варто спробувати заново, бо в патчах та DLC все пофіксили та додали багато контенту і механік. Wake the fuck up Samurai, we have a city to burn! #пройшов #подивився permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

Открыть в Telegram
Просмотры1 976+11%к среднему
Пересылки8
Реакции92
Комментарии95
#1265Текстизменён

Розмір має значення: IC track Одна з серйозних помилок що я зробив при виборі треку військової кар'єри це піти в теплий ламповий новосформований невеликий підрозділ. По старій стартапній пам'яті здавалося що в невеликому підрозділі ти ближчий до керівництва, зможеш впливати на процеси, матимеш менше бюрократії та все інше що може спасти вам на думку при слові «стартап». Загалом воно все так і є. Але з нюансом. А нюанс полягає в тому, що військові спроможності невеликого підрозділу сильно обмежені через, власне, малий розмір. Через ту ж причину обмежене і зростання. Я добре пам'ятаю розмову з моїм першим справжнім менеджером, коли той сказав щось на кшталт „«сила» керівника оцінюється за кількістю та якістю його підлеглих. Тому потрібно дбати про найм собі у відділ та зростання тих хто вже у тебе. Керівник росте на плечах своїх людей“. Якщо на цивільній роботі ти можеш зростати, а коли вперся у можливості компанії то знайти нову, то в армії таких варіантів немає. Зріст відбувається лише зі зростанням підрозділу. Зростання IC практично неможливе — тому що немає списку щаблів типу L1-L7, де L1 міняє батки на мавіку, а L7 сідає за FP-2. Все на що ви можете розраховувати (якщо казати про пілотів) — це пересісти з позиції біля ЛБЗ на підвал у найближчому умовно безпечному селі. Так, комусь кар'єра мавік→фпв→бомбер→крило→мідстрайк→дипстрайк може здатися тим самим зростанням, але це не так. Основна проблема — нестача людей. На відміну від софтваре інжинірингу де можна зібрати педалити команду з сеньйорів (а зараз і взагалі з агентів), на війні умовно проста мавікерська робота нікуди не зникає. Людей з мавіків можна «підвищити» лише якщо знайти їм заміну, а це дуже складно. Інша проблема — цікавіші засоби — розвідкрила, мідстрайки та дипстрайки є обмежені в кількості і такі опції для більшості закриті. Обидві ці проблеми є всюди, але найяскравіше проявляються саме у малих підрозділах — де не вистачає людей, щоб закрити штатну потребу, а через це неможливо отримати довші засоби — бо цим просто нікому буде займатися. Тому правильним рішенням амбітного військового кар'єриста який хоче вкладатися в результат та максимально використовувати свої здібності буде вибір великого корпусу або бригади, які змогли масштабуватися з взводів-рот-батальйонів та показують результат. Так, там ви станете маленьким гвинтиком у великій системі, більш формальній, зате, якщо не будете тупити, то зможете прокачатися трохи далі ніж пілот крила, отримаєте потужні засоби та влаштуєте бавовну. Прямо зараз я працюю на штабі, але не можу на повну реалізувати навіть свої скромні інтелектуальні спроможності через відсутність засобів та людей. Я б легко тягнув в 2-3-4 рази більше навантаження, але його просто нізвідки взяти. На жаль, ця робота не квантується так щоб я мав більше часу, це як шестикіловатний інверторний генератор на який ви повісили лампочку, холодильник та мікрохвильовку — незалежно від потужності що споживається, він має торохтіти постійно, хоч і в холосту. Звичайно, читач воювати нікуди не піде, тому цю ретроспективу можна хіба що згорнути в трубочку та запхати в сраку темпоральну петлю й відправити ріжку-2023, щоб той в альтернативній реальності поїхав на атек і за три роки став якимось заступником командира ОП БПС «Шалений Кнур¼⁸⁸» P.S.: про EM track буде далі. upd: передумав #армія permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

Открыть в Telegram
Просмотры2 535+43%к среднему
Пересылки29
Реакции107
Комментарии59
#1264Текст

Ваші дрони своїм дзижчанням заважають піхоті наступати Поверніть механізовані штурми! Вся дронова двіжуха покладається на розвідку. Якщо у вас немає очей що будуть виявляти та вести противника, то ймовірність ураження різко знижується. Тому для повернення старої війни достатньо скористатися рецептом від офісу простих рішень — вибити точки пілотів мавіків та позбивати ті мавіки що ще літають. Дивно, наскільки у нас мало уваги приділяється цьому питанню. Або, як завжди, ріжку не довели. Кожен день на позиціях пілотів починається з кабів, незалежно від напрямку. Як в старих RTS, у кацапа є неточна, але дешева та потужна зброя — чугуній, а у нас — точна, але дорога і не така потужна — старлінки. Чому мій ранок починається з трійки кабів, а ранок пілотів противника починається з кохве, шоколадки та цигарок zov? Каб що впав поряд, якщо навіть не зруйнує укриття, то може здути антени, пошкодити склад та майно яке знаходиться нагорі. День (ранній коли ще темно, бо зіб'ють) пілотів противника теж має починатися з якогось FP-2 модифікованого під ближній край — поміняти вагу БЧ на дальність і засипати підарасів фугасами, щоб не казали носу з нори. А там уже і піхота може двіжанути, а там уже і ББМка може увірватися і навіть повернутися. Зараз пілотів наєбурють пукалками фпв — від того є користь, але тільки при системному кошмарингу, а не так шо відправили дві штуки, поділили є-бал на двох та пішли займатися своїми справами. Коли противник виявляв наші позиції, то не переставав наносити ураження поки хату та все що поряд не зносили в нуль. Вибити точки пілотів → підтягнути ближче своїх пілотів та піхоту → вибити піхоту противника → перейти то пункту 1 → ... → PROFIT! #війна permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

Открыть в Telegram
Просмотры3 918+121%к среднему
Пересылки18
Реакции96
Комментарии68
#1263Текстизменён

Штабна соціопатія Пів року не сидів на позиціях — і ось уже я перетворююсь на штабного м'ясника який жене особовий склад вперед попри дзижчання фпв, падіння кабів та приходи артилерії. Фпв відпрацювала поряд? П+п, виносьте дрон, нам треба супроводжувати піхоту. Десята доба без відпочинку? Давай-давай, у вас повний гараж посилок на відправку штрумовикам. Не добиває зв'язок? Лізь на горище перевіряти та крутити антену. Фпв кружляє? Антену крути давай! Кожен щабель війська щиро ненавидить верхній. Бойові лаять штабних батальйону. Батальйонні штабні проклинають бригадних. Бригадні злословлять корпусних. Харчовий ланцюжок війська. У 95% випадків верхній рівень не дає жодного контексту нижньому. Нижньому здається що він займається безглуздою діяльністю і це дає ще більше приводів для демотивації та зради. Колись мені здавалось що маючи контекст задачі будуть виконуватися краще, але зараз я в цьому не надто впевнений. Між штабними та бойовими утворюється прірва, яка з кожним днем глибшає. Тому що навіть мій бойовий досвід вже менш релевантний аніж побратимів — збільшилась глибина ураження, кількість та якість засобів у противника. Ще рік тому я катався на позицію на машині яку лишав поряд в капонірі, а спав, жив та заряджав батареї в заможному маєтку місцевого ґадзи, в трьох кілометрах за спиною. Піхота противника знаходилась в 5 км переді мною. Не життя, а казка, зараз такого вже немає. Мине ще пів року й обстановка погіршиться ще більше. Не буде машин та квадроциклів, майно тягай на горбу, сиди на позиціях по два тижні місяцю та ротуйся під погоду. Як це вирішувати? Відправляти штабних назад, щоб не втрачали відчуття війни, тримали анус в тонусі та мали більше емпатії до тих, чию роботу координують. Я знаю підрозділи які частково так роблять, але загалом через брак особового складу та специфіку роботи, це досить складно — бо треба в одній людині сумістити дві професії. Звичайно, я буду так казати, бо не маю жодного бажання повертатися до підвально-бліндажного життя, але якщо скажуть «вперед-вперед», то ухильнутися буде неможливо. Ну а поки всі сидять на своїх посадах, то відмежування та нерозуміння поглиблюється. Все як у книзі. #армія permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

Открыть в Telegram
Просмотры4 458+151%к среднему
Пересылки17
Реакции80
Комментарии31
#1262Текст

Згідно-відповідно Якщо я чогось не знаю — це не моя проблема. Голова солдату потрібна, щоб у неї їсти, а думати за нього має старший начальник. Саме тому фан-клуби Сергія Флеша, пдф-ки в дельті та сигнал чати по інтересах ніколи не будуть працювати як якісні канали розповсюдження корисних практик, інновацій та системної протидії ворогу. Значна частина військовослужбовців — це втомлені та не надто мотивовані люди, які після бойового виходу хочуть відпочити та потупити у тікток, а не крутити паяльника. У великих бригадах є можливість створення власних майстерень де можливо будуть працювати такі ж не мотивовані, але принаймні не такі втомлені люди що матимуть когнітивний ресурс та мислепаливо на нові придумки. Але таких бригад, де старший начальник не шукає методи зберігання солярки, а думає про технології — не так багато. Тому всі інновації мають впроваджуватися добровільно-примусово, а не рекомендаційно через телеграм канали, а по фронту має кататися інспекція та перевіряти чи правильно використовуються засоби та збирати відгуки. Ось я перелічив якийсь базовий список потреб, і мені кажуть — та у нас все є, ось бери користуйся, ні, я не буду брати й користуватися, у мене DLC до сталкера 2 не пройдений стоїть, а в 4 вихідні на місяць я їду додому до дружини, тому вибачте, давайте спеціальні люди нам все спускають по вертикалі. Я навіть назву придумав для таких людей — «Центр інновацій та розвитку оборонних технологій», звучить потужно, правда? Була хороша ідея з цифровими офіцерами — навченими людьми які б ходили по штабах та переконувалися в тому, що цифрові продукти використовуються на повну. А я вам можу сказати що багато відповідальних персонажів не здатні використовувати навіть базові можливості систем, які б скорочували час на прийняття рішень. Обов'язкові тренінги з екзаменами. Чи були ті цифрові офіцери? Не знаю, до мене ніхто не дійшов. А зараз й поготів, напевне перетворилися на аналогових. Дивовижно, як в такій строгій ієрархічній системі як армія ми не можемо вирішити якісь зовсім базові речі. #армія permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

Открыть в Telegram
Просмотры3 460+95%к среднему
Пересылки11
Реакции70
Комментарии25
#1261Текстизменён

Безсила безсистемна безпілотність Ніщо не дратує мене в армії так, як неефективність та халепа якої можна легко уникнути. Чим довше працюю, тим більше підгораю від незакритих базових, гігієнічних потреб. За два роки з публікації попереднього допису нічого не змінилось. На смугу заходить топ-10 організм. Очікування — зараз заживемо, налагодять безпілотну роботу в секторі, принесуть бест практіцес, всіх навчать, всім допоможуть. Реальність — 0 взаємодії, працюють по своїм справам, на прохання попрацювати по запиту — «у нас свої планові цілі», підор пілоти нон стоп наєбурють наші позиції. Противник дуже добре налагодив роботу свого малого ППО. Очікування — потужний організм по вертикалі донесе інформацію нагору, там знайдуть протидію (вона є), спустять вниз рекомендації по модифікації засобів, та зобов'яжуть всіх проапгрейдитися. Реальність — всім п+п, підрозділи втрачають засоби на десятки мільйонів гривень щодня, потужний організм продовжує займатися своїми справами, лутає єБали. Логістика на передній край це одна з найголовніших задач. Проте через особливості роботи бомберів та пакування посилки часто розбиваються. Очікування — управління пропушить через виробника виготовлення котушок під кожен засіб, доведе рекомендації. Протестують найкраще пакування та розроблять «дефолтну посилку» (вода, їжа, медицина + місце для персональних потреб) різних розмірів (5-10-15-20 кг). Реальність — одиниці працюють з тросом і котушкою, вода та сухпаї розбиваються від скиду з висоти 10-и поверхівки, піхота голодна, позиції втрачаються, діпстейт перемальовує мапу. Радіо дрони розліталися по тилах, лютують неймовірно. Очікування — потужні організми придумають способи виявлення точок пілотів (це можливо), проведуть системну розвідувальну роботу та організують корпусні сили на колективне ураження. Реальність — п+п, літають по гарматах в кущах, лутають єБали. На мавіки з'явилися нові супербатареї що збільшують час в небі до години. Очікування — завдяки центру компетенцій на наступний десь весь корпус знає де купувати та як використовувати такі батареї, реальність — дізнаєшся про це випадково зі збитого підор мавіка який не мав долітати туди куди він долетів. Але безілотним безсистемам на мавіки п+п, тому що за 24/7 цинкування посадок не дають єБалів. Широка номенклатура антен та особливості їх застосування ніяк не задокументовані. Практики противника з проміжними підсилювачами не використовуються, кабелі купуй які хочеш, пульти переробляй де хочеш. Очікування — управління проведе роботу з тестування антен, виявить найкращий варіант та дасть свої рекомендації. Реальність — хто в інтернеті шо побачив на тому і літає. Надзвичайно важливо мати обізнаність по малому небу в секторі — засоби РЕР та технічної розвідки, інформацію про роботу РЕБ. Очікування — в надрах сил вайбкодер розробить дашборд для реалтайм сповіщення, а корпус посадить за кнопки чергового. Реальність — половина організмів не дивиться РЕР і втрачає засоби або получає піздов, інша половина хоботиться та ставить щось своє, третя половина з'ясовує «шо по небу» голосом у відповідальних. Інформація проходить з затримкою, неточна та невчасна. Це все не є складна чи велика робота. «Продакт менеджери» в армії можуть дуже швидко впроваджувати рішення та отримувати фідбек і масштабувати це. Будь-який просвітлений айпішник з мінімальним менеджерським бекграундом швидко визначить загальні для всіх речі які не є узагальненими. Але то нікому не цікаво, всім цікаві «далекобійні санкції» та гоупро на піхотинцях. Тьху. P.S.: Бойові до речі вже 17 днів як не можуть порахувати, тіки про це картонкам ніхто не скаже. upd: бригадопроблеми. #армія #згорів permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

Открыть в Telegram
Просмотры4 071+129%к среднему
Пересылки83
Реакции113
Комментарии87
#1260Текстизменён

Беззвітний збір на операційні витрати Як і у всіх підрозділів, у нас є спільна каса. Значну частину витрат ми закриваємо саме з неї, а до вас я звертаюсь лише за цільовими потребами. Бензин, газ, солярка (зараз дуже сильно скоротили постачання), оренда житла та складів, ремонт авто, скотч-стяжки, ремонт зарядних станцій та генераторів, будівельні матеріали для облаштування та маскування позицій, нова пошта (волонтерські бали досить швидко вичерпуються, а доставка матрісів в ремонт обходиться в копійочку), кабелі для старлінків, пропелери на дрони різного штибу (матріси, вампіри), ремонт дронів, деяка екіпа замість спаленої, матеріали для підготовки БК-посилок-дистанційного мінування, і так далі, все це закривається нашим коштом. Хотілося б отримувати сотку бойових та жити за гроші багатих айтівців (тобто вас), але на практиці виходить так що збори закривають хоч і значну, але меншу частину потреб. Так, за минулий місяць ми витратили 250 тисяч, за квартал — 750 тисяч, а загалом рахунок вже не на один мільйон. Це все — гроші з наших зарплат та бойових. Раніше вдавалося частину цих витрат перекривати з загальних зборів від підрозділу, та небайдужих громадян які закидали чималі суми. За кілька років ці всі запаси вже стерлися в нуль, а зараз ще й різко виросла інтенсивність роботи, і виникають ситуація коли треба щось купити, а у бійця просто вже не лишилося грошей на карті. Для цього нам потрібен операційний резерв. Звітувати за нього повноцінно я не зможу, тому що це сотні чеків на тисячу дрібниць які треба ще заблюрити, щоб не давати зайвої інфи осінтерам. Тому для тих хто мене знає та хто довіряє — ось банка — я не буду її розбивати, а зніматиму по 10к по необхідності. https://send.monobank.ua/jar/APaQfpZPpS PayPal: [email protected] Дякую за довіру та допомогу. P.S. на випадок казінаріїв — абсолютно всі чеки (окрім невеликої кількості готівкових безчекових операцій) у мене зберігаються. #війна permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

Открыть в Telegram
Просмотры3 588+102%к среднему
Пересылки20
Реакции85
Комментарии10
#1259Текст

Реактивна війна Де б я не був — хохол українець воює реактивно. Вся наша війна — це реакція на дії росіян. Піхота наступає — ви в'яло розвалюємо йобликів дронами. Накопичується — ми відступаємо. Розносять позиції пілотів — перекочуємося на інші. Починають літати у великі прифронтові міста — затягуємо сітками. І так далі. Повністю відсутня системна комплексна робота по будівництву укріплень та капонірів, завчасному наведенню переправ (противник руйнує мости), загороджувальному або дистанційному мінуванню, створенню т.зв. «кілзон» (повне випалювання місцевості та руйнування будь-яких потенційних укриттів, а не те про що вам розказують в телеграм каналах дроноводів). Ну, тобто вона може десь і ведеться, десь накопані траншеї і так далі, але коли починає смердіти смаженими сраками пілотів, то виявляється що крім сільських хат більше нічого не годиться для роботи. Відтягуються пілоти → стає важче знищувати штурмові двійки та працювати по тилах → підтягуються пілоти противника → посилюється робота по нашій піхоті та наших пілотах → діпстейт публікує пост про те що «утримання НП стає неможливим через постійний тиск ворожої піхоти» та публікує оновлену мапу. Ще коли противник на підступах і на небокраї починає майоріти втрата населеного пункту, всі посадки довкола мають бути перекопані під укриття, все що ще може бути затягнуте сітками — має бути затягнуте, а передові позиції потроху мають відкочуватися назад з тотальним знищенням всіх хат, бліндажів та посадок та мінуванням від якого цивілізовані вестерни отримали б серцевий напад. Кацап будує цілі підземні міста, натомість ми досі віримо в те що воювати мають дрони з відповідним результатом. На моїй ділянці підрозділ робить що може і це приносить результат, але воно не може бути масштабоване на всіх без відповідного задуму та волі старшого начальника. Тому продовжуємо сподіватися на те що «далекобійні санкції» примусять противника до миру, кріпитися, та повільно відкочуватися з вигідних позицій які противник стирає в порох. #війна permalink | @full_of_hatred 👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖 🫡@Donate1024Bot

Открыть в Telegram
Просмотры3 473+96%к среднему
Пересылки29
Реакции121
Комментарии18

Все посты

Связи