Денис Шмигаль | Перший віцепрем'єр — Міністр енергетики України

Обговорили з послами країн G7, ЄС та NB8 актуальну ситуацію та реформи в енергетичному секторі України. росія наростила атаки на нашу енергетичну інфраструктуру. Ми були до цього готові. 235 споруд захисту другого рівня ефективно прикривають ключові енергетичні елементи. За пів року зафіксований єдиний факт ураження балістичною ракетою об’єкта в захисті. Близько 20 тисяч спеціалістів залучені до відновлювальних робіт. Громадам надали з хабів понад 8 тисяч тонн обладнання. Все це дозволяє відновлювати обʼєкти за дні, а не місяці. Майже 800 млн євро надійшло до Фонду підтримки енергетики України від початку року. Вдячні за цю допомогу. Водночас маємо потребу ще у 450 млн євро, з яких 100 млн — на кабелі. Ще 500 млн євро необхідні для ремонту пошкодженого російським дроном Нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській АЕС. Розраховуємо на підтримку в залученні відповідного фінансування. Поінформував послів про реформи в енергетиці: оновлюємо керівні органи державних енергокомпаній за принципами ОЕСР, модернізуємо правову рамку для інтеграції з ЄС, розвиваємо відновлювану та децентралізовану генерацію. Україна також почала процес приєднання до Агентства з ядерної безпеки ОЕСР, що є важливим кроком до повноправного членства в Організації. Вдячний послам за те, що стоїте пліч-о-пліч з українцями під час російських атак. Вдячні за незмінну підтримку. Розраховуємо на продовження допомоги у зміцненні нашої стабільності напередодні зими.

Без текста

Без текста

Провели зустріч із послами країн G7, ЄС та NB8. Поінформував партнерів про сьогоднішній масований обстріл України. росія застосувала 289 дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Основними цілями знову стали об’єкти енергетики — електростанції, підстанції систем передачі та розподілу електроенергії. Крім того, ворог спрямував три дрони по підстанції, критично важливій для стабільної роботи Хмельницької АЕС. Такі дії створюють загрозу не лише для України, а й для ядерної безпеки всієї Європи. Це серйозний крок ескалації, про який ми поінформували МАГАТЕ. Очікуємо належної реакції міжнародних партнерів на подальшу ескалацію російських атак на інфраструктуру, що забезпечує стабільну роботу українських АЕС.

Майже 939 млн грн з Фінсько-українського інвестиційного фонду спрямовуємо на розвиток розподіленої генерації. За ініціативою Міненерго Уряд визначив механізм використання цього фінансування та умови його надання компанії «Укрнафта». Ідеться про кредитні ресурси, які були залучені до держбюджету відповідно до Рамкової угоди між урядами України та Фінляндії, підписаної в листопаді 2024 року. Угода відкрила можливості для реалізації проєктів, спрямованих на відновлення та зміцнення України. Виділене фінансування дозволить «Укрнафті» розпочати чотири проєкти зі встановлення газопоршневих електростанцій в Івано-Франківській та Львівській областях. Це близько 60 МВт додаткової потужності для нашої енергосистеми. Компанія зможе закупити електростанції та допоміжне обладнання, а також здійснити монтаж, тестування та введення установок в експлуатацію. Вдячний Фінляндії за послідовну підтримку України, яка дає можливість нарощувати власну децентралізовану генерацію, підвищувати надійність електропостачання регіонів та зміцнити енергетичну безпеку країни.

🇺🇦🇳🇴 Норвегія виділяє 500 млн норвезьких крон (54 млн доларів США) на підтримку енергетики України. Про це оголосив Міністр енергетики Норвегії Тер'є Асланд під час нашої зустрічі в Києві. За підсумками діалогу підписали Меморандум про посилення енергетичного партнерства. Документ оновлює Меморандум, укладений у червні 2024 року, та враховує нові пріоритети в енергетичній сфері, визначені стратегічним партнерством між Україною та Норвегією. Вдячний пану Асланду за цей візит і внесок у посилення енергетичної стійкості України. Під час зустрічі ми обговорили основні напрями співпраці, зазначені в документі, — відновлення та розвиток генеруючих потужностей, зокрема гідроенергетики та інших відновлюваних джерел енергії, розвиток децентралізованої генерації та систем накопичення енергії, підвищення надійності електропостачання, стійкості та гнучкості енергосистеми, а також співпрацю у газовій сфері. Окрема увага — залученню інвестицій у відбудову, розвиток і модернізацію енергетичної інфраструктури України. Меморандум також передбачає обмін досвідом, та підтримку у підготовці енергетичних проєктів. Для України це означає ширші можливості для відновлення та модернізації енергетичних об’єктів, впровадження сучасних технологій, залучення інвестицій та посилення стійкості енергосистеми. Разом із колегою ми також скоординували необхідну Україні допомогу: обладнання, резерви й залучення коштів до Фонду підтримки енергетики. Окремо поінформував пана Асланда про зміну тактики атак росії на енергетичну інфраструктуру. Дякую Норвегії за послідовну підтримку України та практичну підтримку з обладнанням, що допомагає у відновленні й зміцненні нашої енергетики.

🇺🇦🇷🇴 Провели першу онлайн-зустріч із Міністром енергетики Румунії Думітру Кісаліцею. На порядку денному — енергетична безпека регіону та реалізація спільних енергетичних проєктів. 📌 Електроенергетика. Зосередили увагу на розвитку електричних інтерконекторів між нашими країнами. Мова йде про майже 1 ГВт додаткової пропускної здатності. Обговорили поглиблення двосторонньої співпраці в цьому напрямку. 📌 Логістика. Важливий напрям в контексті постачання пального. Поінформував колегу про наші пропозиції та роботу в цьому напрямку для збільшення спроможності пунктів пропуску та відкриття нових маршрутів для транзиту. 📌 Газова інфраструктура. Обговорили питання використання Вертикального і Трансбалканського газових коридорів та розвитку нових інтерконекторів. Цінуємо роль Румунії у виконанні дорожньої карти Трансбалканського маршруту, зокрема запровадження більш конкурентних тарифних умов. Розраховуємо також на зацікавленість румунських компаній у зберіганні частини газу в українських газосховищах у межах розвитку Вертикального коридору. Домовилися спільно працювати й над налагодженням співпраці між нашими компаніями у сфері видобутку газу та розробки родовищ. Дякую Румунії за підтримку України та практичну співпрацю у зміцненні нашої енергетичної безпеки.

Зустрівся з Прем’єр-міністром Молдови Васілє Тофаном. Обговорили багато двосторонніх питань, передусім інфраструктурні проєкти, які можуть покращити життя наших людей. Звісно, говорили про євроінтеграцію. Молдова та Україна точно сильніші, коли ми рухаємося разом у цьому напрямку. Важливо, щоб разом ми були й надалі, бо це справедливо.   Також обговорили й безпековий вимір: питання Придністровʼя та зміцнення нашої співпраці у військовій сфері. Сьогодні прем’єр-міністри України та Молдови підписали відповідну угоду про співробітництво. Важливо забезпечити результат для наших людей і наших країн.

Керівний комітет Агентства з ядерної енергії ОЕСР підтримав запуск процесу приєднання України до NEA. Наступним кроком стане оціночна місія Агентства, яка проаналізує ядерний сектор України, наші технічні спроможності, а також інституційну та правову базу. За результатами місії та подальших рішень держав-членів Україна може стати наступним членом NEA. Мав честь звернутися до учасників засідання та представити бачення України щодо подальшої роботи з Агентством. Вдячний генеральному секретарю ОЕСР Матіасу Корманну та генеральному директору NEA Вільяму Магвуду за підтримку України та сприяння нашому руху до членства. Приєднання до NEA — важливий крок у напрямку повноправного членства в ОЕСР, європейської інтеграції та впровадження найвищих стандартів ядерної безпеки. Майбутнє членство дасть Україні змогу активніше долучатися до роботи експертних комітетів і робочих груп, поглиблювати науково-технічну співпрацю, розвивати дослідження та підготовку фахівців. Водночас Україна готова робити власний внесок у роботу Агентства. Маємо потужний ядерно-енергетичний сектор, розвинену інфраструктуру, досвідчених інженерів і науковців та значну експертизу в експлуатації та модернізації АЕС, ядерній безпеці, поводженні з радіоактивними відходами та розвитку перспективних технологій. Окремо маємо унікальний досвід роботи ядерно-енергетичної системи в умовах повномасштабної війни. Він може бути корисним для міжнародної спільноти у питаннях кризової готовності та управління ризиками. Україна готова пройти необхідний процес оцінювання, виконувати свої зобов’язання та стати активним і відповідальним членом спільноти NEA.

Без текста