Кто упоминает Clément Molin

⚠️Карта российских ударов БПЛА и ракет по Украине за октябрь - 473 геолоцированных прилета. На фоне ухудшения погоды активизировались удары по подстанциям, в том числе в западных областях Украины. Антитоп 6 областей по ударам: 🟢Киев и обл – 102; 🟢Харьковская обл – 81; 🟢Днепр.обл – 51; 🟢Одесская обл – 34; 🟢Кировоградская обл – 29; 🟢Запорожская обл – 26. Топ 7 распределений по категориям: 🟢Склады – 107; 🟢Электроэнергетика - 74; 🟢Гражданская застройка – 47; 🟢ЖД инфраструктура – 47; 🟢Предприятия – 42; 🟢Нефтебазы – 22; 🟢Линия фронта – 19; Автор - Clément Molin.

⚠️Карта российских ударов БПЛА и ракет по Украине за октябрь - 473 геолоцированных прилета. На фоне ухудшения погоды активизировались удары по подстанциям, в том числе в западных областях Украины. Антитоп 6 областей по ударам: 🟢Киев и обл – 102; 🟢Харьковская обл – 81; 🟢Днепр.обл – 51; 🟢Одесская обл – 34; 🟢Кировоградская обл – 29; 🟢Запорожская обл – 26. Топ 7 распределений по категориям: 🟢Склады – 107; 🟢Электроэнергетика - 74; 🟢Гражданская застройка – 47; 🟢ЖД инфраструктура – 47; 🟢Предприятия – 42; 🟢Нефтебазы – 22; 🟢Линия фронта – 19; Автор - Clément Molin.

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Без текста

Last month, Russia 🇷🇺 launched thousands of drones against Ukraine 🇺🇦 (~7 000), of which approximately 1 000 hit their target For now, I have 473 geolocated strikes on my database, around half of the total real number. Above are is all the data I collected during October (it is still not complete but gives a good idea of what was attacked and when).

Без текста

Без текста

Графік Клемана Молена порівнює, по яких цілях у жовтні 2026 року били дві дронові структури: наше угруповання Сил безпілотних систем (СБС) і російський центр «Рубікон». Розмір кола пропорційний загальній кількості уражених цілей. ▪️ СБС: 64 771 уражена ціль. Ще 36 уражень об'єктів «стратегічної інфраструктури» засекречені. ▪️ «Рубікон»: 6551 уражена ціль, тобто майже в 10 разів менше. ℹ️ Тут важливе застереження: СБС — це ціле угруповання роду військ, а «Рубікон» — один центр. Тож різницю в масштабі не можна читати як «українські дрони в 10 разів ефективніші». Порівнювати коректно насамперед структуру цілей, тобто пріоритети. І тут найцікавіше. ▪️ Майже 80% уражень “Рубікона” — це дрони: літакові, мультикоптери, «шахедоподіні» та НРК. По піхоті вони майже не працють — лише 80 уражень за місяць. ▪️ СБС працюють широким фронтом. Удари розподілені значно рівномірніше. Найбільша частка — позиції та укриття (34%) і особовий склад (26%). Дрони противника — лише п'ята частина цілей. ▪️ Логістика і зв'язок — схожі частки. Обидві сторони приділяють їм приблизно однакову увагу: 6–8% уражень.  ▪️ Броня, артилерія і ППО становлять малу частку в обох структурах. ☝️ Графік добре ілюструє дві різні філософії. Росія зосередила свою найкращу дронову структуру на тому, щоб вибивати українські дрони — головний інструмент української оборони. Україна ж використовує СБС як універсальну ударну силу проти всього, що наступає: піхоти, позицій і логістики.

Графік Клемана Молена порівнює, по яких цілях у жовтні 2026 року били дві дронові структури: наше угруповання Сил безпілотних систем (СБС) і російський центр «Рубікон». Розмір кола пропорційний загальній кількості уражених цілей. ▪️ СБС: 64 771 уражена ціль. Ще 36 уражень об'єктів «стратегічної інфраструктури» засекречені. ▪️ «Рубікон»: 6551 уражена ціль, тобто майже в 10 разів менше. ℹ️ Тут важливе застереження: СБС — це ціле угруповання роду військ, а «Рубікон» — один центр. Тож різницю в масштабі не можна читати як «українські дрони в 10 разів ефективніші». Порівнювати коректно насамперед структуру цілей, тобто пріоритети. І тут найцікавіше. ▪️ Майже 80% уражень “Рубікона” — це дрони: літакові, мультикоптери, «шахедоподіні» та НРК. По піхоті вони майже не працють — лише 80 уражень за місяць. ▪️ СБС працюють широким фронтом. Удари розподілені значно рівномірніше. Найбільша частка — позиції та укриття (34%) і особовий склад (26%). Дрони противника — лише п'ята частина цілей. ▪️ Логістика і зв'язок — схожі частки. Обидві сторони приділяють їм приблизно однакову увагу: 6–8% уражень.  ▪️ Броня, артилерія і ППО становлять малу частку в обох структурах. ☝️ Графік добре ілюструє дві різні філософії. Росія зосередила свою найкращу дронову структуру на тому, щоб вибивати українські дрони — головний інструмент української оборони. Україна ж використовує СБС як універсальну ударну силу проти всього, що наступає: піхоти, позицій і логістики.

Clément Molin порахував, що у жовтні кількість наших middle strike по російських вантажівках і техніці дещо зменшилася. Причина — Ілон Маск, який більш ніж на тиждень обмежив нам Starlink | Starshield. Навіть росіяни тоді святкували, коли казали, що траса Р-280 [сухопутникй коридор в Крим] стала більш менш безпечною. Проте загалом цього місяця кількість ударів по російській техніці залишалася відносно стабільною.

😕 Уже традиционная статистика зафиксированных ударов middle strike БПЛА по логистике ВС РФ в тылу оккупированных областей. За октябрь, к сожалению, просадка – 537 фиксаций ударов (-30%). Связано это с ~9-дневным ограничением работы Starlink/Starshield. Автор - Clément Molin.

Clément Molin III — Ситуація на Оскільському фронті Ситуація на фронті уздовж річки Оскіл — від Лимана до Куп’янська — цього року був найуспішнішою для України. Рік тому росія була близькою до захоплення Куп’янська, наближалася до Борової та Лимана й розтинала південну частину цього напрямку надвоє. За рік ситуація в Куп’янську майже не змінилася: місто частково залишається сірою зоною. Водночас Україна повернула деякі позиції поблизу Борової та провела успішний контрнаступ на Лиманському напрямку, зрізавши російський виступ і повністю убезпечивши Лиман. ▫️ Наразі південна частина цього фронту, навколо Лимана, стабілізувалася. СОУ продовжують закріплюватися на відвойованих територіях у лісах на схід від міста та на зиму займуть оборонні позиції вздовж річки Жеребець. ▫️ Далі на північ, поблизу Борової та на схід від неї, відбулися бойові дії, які залишилися майже непоміченими. Потрібні додаткові підтвердження, але, схоже, СОУ досягнули поступового просування й повернули низку позицій. ▫️ Нарешті, поблизу Куп’янська ситуація складніша, проте операція в тунелях на північ від міста зупинила потік росіян, які просочувалися до нього. Водночас більша частина міста та територія на схід від нього залишаються сірою зоною. Отже, у 2026 році ситуація на цьому напрямку суттєво покращилася. Наступного року я очікую подальших наступальних операцій, особливо на північ від Борової, з метою відтіснення росіян від Куп’янська.

Clément Molin III — Ситуація на Оскільському фронті Ситуація на фронті уздовж річки Оскіл — від Лимана до Куп’янська — цього року був найуспішнішою для України. Рік тому росія була близькою до захоплення Куп’янська, наближалася до Борової та Лимана й розтинала південну частину цього напрямку надвоє. За рік ситуація в Куп’янську майже не змінилася: місто частково залишається сірою зоною. Водночас Україна повернула деякі позиції поблизу Борової та провела успішний контрнаступ на Лиманському напрямку, зрізавши російський виступ і повністю убезпечивши Лиман. ▫️ Наразі південна частина цього фронту, навколо Лимана, стабілізувалася. СОУ продовжують закріплюватися на відвойованих територіях у лісах на схід від міста та на зиму займуть оборонні позиції вздовж річки Жеребець. ▫️ Далі на північ, поблизу Борової та на схід від неї, відбулися бойові дії, які залишилися майже непоміченими. Потрібні додаткові підтвердження, але, схоже, СОУ досягнули поступового просування й повернули низку позицій. ▫️ Нарешті, поблизу Куп’янська ситуація складніша, проте операція в тунелях на північ від міста зупинила потік росіян, які просочувалися до нього. Водночас більша частина міста та територія на схід від нього залишаються сірою зоною. Отже, у 2026 році ситуація на цьому напрямку суттєво покращилася. Наступного року я очікую подальших наступальних операцій, особливо на північ від Борової, з метою відтіснення росіян від Куп’янська.

Clément Molin порахував, що наразі росіянами уражено щонайменше 363 українські заправки, а реальна цифра може сягати 400 АЗС. Все більше ударів припадає на Київ і захід України. Стратегія Росії полягає в тому, щоб позбавити цивільних доступу до АЗС і паралізувати логістику — як військову, так і цивільну. Головна перешкода для росіян — висока децентралізація української паливної логістики. У центрі та на заході України удари по АЗС мають менший ефект. А от ближче до фронту він значно відчутніший, особливо в ключових містах — Харкові, Сумах, Запоріжжі чи Херсоні, зазначає Clément

📣 Битва за Донбасс. Самое главное о восточном фронте 📍 Купянск: Атаки России: 🛑в сторону Купянска-Узлового – Новоосиново. 📍Лиман: Атаки России: 🛑на Лиман и освобожденные территории с севера от него – Надия, Колодязи; 🛑к руслу Северского Донца – Диброва. 📍Славянск и Краматорск: Атаки России: 🛑в сторону Славянска – Закотное, Кривая Лука. Изменения на карте: DeepState фиксирует продвижение агрессора возле Майского. 📍Константиновка: Атаки России: 🛑в городе; 🛑с запада – Новоселовка, Роскошное, Долгая Балка, Николайполье, Новопавловка, Петровка, Новогригоровка; 🛑 в сторону Алексеево-Дружковки. По оценке французского OSINT-аналитика Клемена Молена, российские войска контролируют примерно 50% Константиновки. Хотя, добавляет он, это не означает, что они прочно контролируют эти районы или наладили устойчивую логистику. Украинские силы, по его данным, контролируют 15% города, а оставшиеся 35% территории остаются спорными. 📍Покровск: Атаки России: 🛑с севера и запада от Покровска – Водянское, Васильевка, Новогришино; 🛑на Добропольском выступе – Вольное, Черниговка, Софиевка, Торецкое, Кучеров Яр, Золотой Колодязь, Новое Шахово, Степы, Новый Донбасс, Доброполье, Святогоровка; 🛑 в Днепропетровскую область – Сергеевка, Молодецкое, Удачное. Военнослужащий с позывным «Мучной» пишет, что, согласно его данным, противник занял южный фланг Доброполья и пытается продвигаться в сторону центральной части города малыми группами. Параллельно агрессор также пытается установить контроль над шахтой «Добропольская». 📍Александровское направление на стыке Донецкой, Днепропетровской и Запорожской областей: 🛑в сторону Новопавловки; 🛑на запад – Калиновское. 📍Гуляйпольское направление: Атаки России: 🛑Косивцево, Новое Запорожье, Верхняя Терса, Гуляйпольское, Белогорье и Чаривное. Изменения на карте: по DeepState, агрессор продвинулся под Воздвижевкой и Луговским. *данные Генштаба ВСУ, мониторингового проекта DeepState, Минобороны Украины.

Ua losses updated their count, methodology and map on Ukrainian 🇺🇦 losses in the war, following KIA, MIA and POW Ukrainian losses: 🔸29k losses in 2022 🔸31k losses in 2023 🔸47k losses in 2024 🔸51k losses in 2025 🔸30k losses in 2026 The database is very useful: we have multiple units, WIA and POW, a map of losses and the possibility to track key battles of the war. The recent data is much better than the Russian one and includes MIA, which is the main difference with Mediazona's count of Russian losses (it is also less conservative). 🔸 ~2k Ukrainian soldiers died during the Kostiantynivka battle, most of which are MIA 🔸~4k Ukrainian soldiers died during the Pokrovsk battle 🔸~1.2k Ukrainian soldiers died in Krinky, Kherson oblast 🔸~6k Ukrainian soldiers died in the Bakhmut battle 🔸~2k soldiers died in the Robotyne counter-offensive and ~1k in the Velika Novosilka counter-offensive 🔸~8k Ukrainian soldiers died during the Kursk operation (all length of it) Check @LossesUA for details

Clément Molin оглядаючи Донецький напрям, констатує, що російський наступ тут сповільнився, а фронт біля Слов'янська стабілізувався. ▪️ На початку року Силам оборони вдалося вийти з Покровська і Мирнограда, де вони ще утримували чимало позицій. Проте сильний тиск чотирьох російських армій — 29-ї, 51-ї, 41-ї та 8-ї — на 50-кілометровій ділянці фронту дав росіянам змогу просунутися до околиць Добропілля. Водночас наступ на західні адміністративні кордони Донбасу зупинено, а натиск на Дружківку тимчасово відбито. ▪️ Натомість російські сили просунулися до Добропілля і здійснюють глибокі інфільтрації, доходячи до центру міста і навіть далі. Місто має критичне значення – його захоплення може стати плацдармом для наступу на Барвінкове, в тил українським укріпленим районам на Донбасі. ▪️ Бої за Костянтинівку тривають уже рік, але місто досі не впало. Росіяни контролюють приблизно на 50% території міста, хоча це не означає стійкого контролю чи налагодженої логістики. Українці контролюють приблизно на 15%, а решта 35% — сіра зона. Наступ на Дружківку поки що сповільнився. А з крайніх позицій у Часовому Яру українські сили частково відійшли. ▪️ Ситуація на схід від Слов'янська і Краматорська, яка у 2026 році суттєво погіршилася, з вересня покращилася. Українські сили відсунули лінію фронту біля Миколаївки і Краматорська. ☝️ Загалом Clément зазначає, що ситуація на цьому відтинку значно краща, ніж навесні. Росіяни вже за кілька кілометрів від великих міст і нових оборонних рубежів, тож простору для маневру в них майже не лишилося. Тому всі майбутні бої тут, найімовірніше, будуть фронтальними. Найближчі місяці стануть вирішальними і стане зрозуміло, чи вдасться українській армії повністю стабілізувати фронт і як розвиватиметься російський наступ на Добропілля.

Clément Molin II — Ситуація на Донбаському 🇺🇦 (східному) фронті На відміну від південного фронту, де у 2026 році ситуація для СОУ покращилася, на східному фронті такого покращення не відбулося. Водночас позитивними для українців є сповільнення російського просування та нещодавня стабілізація фронту поблизу Слов’янська. На початку 2026 року СОУ вдалося вийти з боїв і відійти від Покровська та Мирнограда, де вони ще утримували численні позиції. Однак інтенсивний російський тиск силами чотирьох армій — 29-ї, 51-ї, 41-ї та 8-ї — на ділянці фронту завдовжки 50 кілометрів дозволив російським військам просунутися до околиць Добропілля. Наступ у напрямку західних адміністративних меж Донбасу вдалося зупинити, а просування до Дружківки — тимчасово відбити. Водночас російські війська просунулися в напрямку Добропілля та здійснюють глибокі інфільтрації, дістаючись центру міста й далі. Місто має критично важливе значення. Його захоплення потенційно могло б створити плацдарм для наступу на Барвінкове з виходом у тил українських опорних пунктів на Донбасі. Хоча я вважаю такий наступ малоймовірним з огляду на міцність українських оборонних рубежів, слід очікувати частих інфільтрацій. Битва за Костянтинівку триває вже рік, проте місто досі не впало. За моєю оцінкою, росіяни присутні приблизно на 50% території міста — хоча це не означає впевненого контролю чи налагодженої логістики, — а українці стабільно присутні приблизно на 15%. Решта 35% залишаються зоною боїв, де жодна зі сторін не має переваги. Наразі просування до Дружківки, схоже, сповільнилося, тоді як СОУ частково відійшли з останніх позицій, які утримували в Часовому Яру. Нарешті, ситуація на схід від Слов’янська та Краматорська, яка суттєво погіршилася протягом 2026 року, дещо покращилася з вересня. Українські сили відсунули лінію фронту поблизу Миколаївки та Краматорська. Однак постійна загроза від FPV-дронів і КАБів зберігається. Протягом останніх місяців вона змусила евакуюватися десятки тисяч цивільних. Загалом військова ситуація в регіоні значно краща, ніж навесні, хоча й залишається напруженою. Росіяни перебувають уже за кілька кілометрів від великих міст і нових оборонних рубежів, тож простору для подальшого маневру майже не залишилося. Відповідно, подальші бої в регіоні, найімовірніше, матимуть фронтальний характер. Найближчі місяці стануть вирішальними: вони покажуть, чи зможуть СОУ стабілізувати фронт і як розвиватиметься російський наступ на Добропілля. Наступний огляд буде присвячений ситуації на Оскільському фронті.

Clément Molin II — Ситуація на Донбаському 🇺🇦 (східному) фронті На відміну від південного фронту, де у 2026 році ситуація для СОУ покращилася, на східному фронті такого покращення не відбулося. Водночас позитивними для українців є сповільнення російського просування та нещодавня стабілізація фронту поблизу Слов’янська. На початку 2026 року СОУ вдалося вийти з боїв і відійти від Покровська та Мирнограда, де вони ще утримували численні позиції. Однак інтенсивний російський тиск силами чотирьох армій — 29-ї, 51-ї, 41-ї та 8-ї — на ділянці фронту завдовжки 50 кілометрів дозволив російським військам просунутися до околиць Добропілля. Наступ у напрямку західних адміністративних меж Донбасу вдалося зупинити, а просування до Дружківки — тимчасово відбити. Водночас російські війська просунулися в напрямку Добропілля та здійснюють глибокі інфільтрації, дістаючись центру міста й далі. Місто має критично важливе значення. Його захоплення потенційно могло б створити плацдарм для наступу на Барвінкове з виходом у тил українських опорних пунктів на Донбасі. Хоча я вважаю такий наступ малоймовірним з огляду на міцність українських оборонних рубежів, слід очікувати частих інфільтрацій. Битва за Костянтинівку триває вже рік, проте місто досі не впало. За моєю оцінкою, росіяни присутні приблизно на 50% території міста — хоча це не означає впевненого контролю чи налагодженої логістики, — а українці стабільно присутні приблизно на 15%. Решта 35% залишаються зоною боїв, де жодна зі сторін не має переваги. Наразі просування до Дружківки, схоже, сповільнилося, тоді як СОУ частково відійшли з останніх позицій, які утримували в Часовому Яру. Нарешті, ситуація на схід від Слов’янська та Краматорська, яка суттєво погіршилася протягом 2026 року, дещо покращилася з вересня. Українські сили відсунули лінію фронту поблизу Миколаївки та Краматорська. Однак постійна загроза від FPV-дронів і КАБів зберігається. Протягом останніх місяців вона змусила евакуюватися десятки тисяч цивільних. Загалом військова ситуація в регіоні значно краща, ніж навесні, хоча й залишається напруженою. Росіяни перебувають уже за кілька кілометрів від великих міст і нових оборонних рубежів, тож простору для подальшого маневру майже не залишилося. Відповідно, подальші бої в регіоні, найімовірніше, матимуть фронтальний характер. Найближчі місяці стануть вирішальними: вони покажуть, чи зможуть СОУ стабілізувати фронт і як розвиватиметься російський наступ на Добропілля. Наступний огляд буде присвячений ситуації на Оскільському фронті.

Клеман Молен I — Ситуація на південному фронті України У 2026 році СОУ вдалося стабілізувати південний фронт, відвоювавши більше території, ніж було втрачено. зс рф продовжують наступ із району Гуляйполя на фронті завширшки 30 км, хоча темпи їх просування залишаються обмеженими. Росія зосередила на цій ділянці основну частину своїх сил в регіоні — зокрема, 35-ту, 36-ту та 5-ту армії, а також 68-й армійський корпус. На інших ділянках російські війська або обороняються (далі на схід, де діє 29-та армія), або проводять обмежені наступальні операції на заході, у напрямку Оріхова (за участю 58-ї армії). Таким чином, основні зусилля росії й надалі зосереджені на ділянці між Тернуватим і Гуляйполем. Тут просування відбувається повільно та спирається на тактику глибокої інфільтрації, метою якої є вихід до дороги Оріхів — Новомиколаївка. Фронтальний наступ на Оріхів, що розпочався влітку з проникнення російських підрозділів у глибину української оборони, нині, схоже, втрачає темп через заходи СОУ зі зміцнення своїх позицій. Цього року СОУ вдалося зупинити російський наступ на південь від Запоріжжя, відтіснивши російські війська з району на північ від Степногірська. Водночас вони атакували північний фланг російського наступу поблизу Гуляйполя та наближаються до Великої Новосілки. Українці повернули території, захоплені росією на цій ділянці у 2025 році, відновивши контроль над берегами річки Мокрі Яли, а також над другою лінією оборони, що простягається в напрямку Запоріжжя. Наразі українські операції дали змогу зміцнити позиції в Комарі та вздовж обох берегів річки Мокрі Яли — східного й західного. Ці дії поклали край загрозі російського наступу в напрямку Покровського, Новомиколаївки та східної частини Запорізької області, а також Павлограда й Дніпра. Дякую, що стежите за цим першим оглядом ситуації на фронті! Наступний випуск: II — Донбас.

Клеман Молен I — Ситуація на південному фронті України У 2026 році СОУ вдалося стабілізувати південний фронт, відвоювавши більше території, ніж було втрачено. зс рф продовжують наступ із району Гуляйполя на фронті завширшки 30 км, хоча темпи їх просування залишаються обмеженими. Росія зосередила на цій ділянці основну частину своїх сил в регіоні — зокрема, 35-ту, 36-ту та 5-ту армії, а також 68-й армійський корпус. На інших ділянках російські війська або обороняються (далі на схід, де діє 29-та армія), або проводять обмежені наступальні операції на заході, у напрямку Оріхова (за участю 58-ї армії). Таким чином, основні зусилля росії й надалі зосереджені на ділянці між Тернуватим і Гуляйполем. Тут просування відбувається повільно та спирається на тактику глибокої інфільтрації, метою якої є вихід до дороги Оріхів — Новомиколаївка. Фронтальний наступ на Оріхів, що розпочався влітку з проникнення російських підрозділів у глибину української оборони, нині, схоже, втрачає темп через заходи СОУ зі зміцнення своїх позицій. Цього року СОУ вдалося зупинити російський наступ на південь від Запоріжжя, відтіснивши російські війська з району на північ від Степногірська. Водночас вони атакували північний фланг російського наступу поблизу Гуляйполя та наближаються до Великої Новосілки. Українці повернули території, захоплені росією на цій ділянці у 2025 році, відновивши контроль над берегами річки Мокрі Яли, а також над другою лінією оборони, що простягається в напрямку Запоріжжя. Наразі українські операції дали змогу зміцнити позиції в Комарі та вздовж обох берегів річки Мокрі Яли — східного й західного. Ці дії поклали край загрозі російського наступу в напрямку Покровського, Новомиколаївки та східної частини Запорізької області, а також Павлограда й Дніпра. Дякую, що стежите за цим першим оглядом ситуації на фронті! Наступний випуск: II — Донбас.

Clément Molin Три роки тому рф розпочала наступ на Авдіївку, який поступово переріс у третю битву за Донбас від початку повномасштабної війни. Через три роки російський наступ досі триває, але значно повільніше, ніж раніше. 2026 рік виявився дуже складним: рф не змогла зберегти темпи просування 2024–2025 років і до того ж зазнала двох контрнаступів - у районах Комара та Лимана. 🟥 Території під російським контролем до 2024 року 🔴 Території, захоплені у 2024 році 🟠 Території, захоплені у 2025 році 🟡 Території, захоплені у 2026 році Товста біла лінія ⬜️ — адміністративна межа Донбасу Тонка біла лінія ◽️ — основні дороги Якщо спочатку російський наступ на Донбасі був зосереджений на південному та західному напрямках, то згодом він змістився на північ, і тепер головна битва точиться поблизу Добропілля. На мапі легко побачити ланцюжок міст від Курахового через Покровськ аж до Барвінкового — у тилу донбаського укріпленого району, який атакує рф. Водночас російське просування вздовж траси Донецьк — Запоріжжя було зупинене, а ще південніше — сповільнене. Що показує мапа: → Невдачі (СОУ) 2024–2025 років були спричинені низкою чинників, зокрема поганою координацією підрозділів, відсутністю укріплень і великою чисельністю російських сил. Відтоді більшість цих проблем вдалося розв’язати. → Сценарій «війни на виснаження», за яким російські територіальні здобутки мали поступово зростати аж до краху української оборони, не справдився. Навпаки, рф просувається дедалі повільніше, а її втрати зростають. Щоразу, коли хтось каже, що росія беззаперечно перемагає у війні, покажіть йому цю мапу й запитайте, чому «друга найсильніша армія світу» настільки загрузла на Донбасі, втрачаючи дедалі більше людей.

Clément Molin Три роки тому рф розпочала наступ на Авдіївку, який поступово переріс у третю битву за Донбас від початку повномасштабної війни. Через три роки російський наступ досі триває, але значно повільніше, ніж раніше. 2026 рік виявився дуже складним: рф не змогла зберегти темпи просування 2024–2025 років і до того ж зазнала двох контрнаступів - у районах Комара та Лимана. 🟥 Території під російським контролем до 2024 року 🔴 Території, захоплені у 2024 році 🟠 Території, захоплені у 2025 році 🟡 Території, захоплені у 2026 році Товста біла лінія ⬜️ — адміністративна межа Донбасу Тонка біла лінія ◽️ — основні дороги Якщо спочатку російський наступ на Донбасі був зосереджений на південному та західному напрямках, то згодом він змістився на північ, і тепер головна битва точиться поблизу Добропілля. На мапі легко побачити ланцюжок міст від Курахового через Покровськ аж до Барвінкового — у тилу донбаського укріпленого району, який атакує рф. Водночас російське просування вздовж траси Донецьк — Запоріжжя було зупинене, а ще південніше — сповільнене. Що показує мапа: → Невдачі (СОУ) 2024–2025 років були спричинені низкою чинників, зокрема поганою координацією підрозділів, відсутністю укріплень і великою чисельністю російських сил. Відтоді більшість цих проблем вдалося розв’язати. → Сценарій «війни на виснаження», за яким російські територіальні здобутки мали поступово зростати аж до краху української оборони, не справдився. Навпаки, рф просувається дедалі повільніше, а її втрати зростають. Щоразу, коли хтось каже, що росія беззаперечно перемагає у війні, покажіть йому цю мапу й запитайте, чому «друга найсильніша армія світу» настільки загрузла на Донбасі, втрачаючи дедалі більше людей.

Clément Molin Три роки тому рф розпочала наступ на Авдіївку, який поступово переріс у третю битву за Донбас від початку повномасштабної війни. Через три роки російський наступ досі триває, але значно повільніше, ніж раніше. 2026 рік виявився дуже складним: рф не змогла зберегти темпи просування 2024–2025 років і до того ж зазнала двох контрнаступів - у районах Комара та Лимана. 🟥 Території під російським контролем до 2024 року 🔴 Території, захоплені у 2024 році 🟠 Території, захоплені у 2025 році 🟡 Території, захоплені у 2026 році Товста біла лінія ⬜️ — адміністративна межа Донбасу Тонка біла лінія ◽️ — основні дороги Якщо спочатку російський наступ на Донбасі був зосереджений на південному та західному напрямках, то згодом він змістився на північ, і тепер головна битва точиться поблизу Добропілля. На мапі легко побачити ланцюжок міст від Курахового через Покровськ аж до Барвінкового — у тилу донбаського укріпленого району, який атакує рф. Водночас російське просування вздовж траси Донецьк — Запоріжжя було зупинене, а ще південніше — сповільнене. Що показує мапа: → Невдачі (СОУ) 2024–2025 років були спричинені низкою чинників, зокрема поганою координацією підрозділів, відсутністю укріплень і великою чисельністю російських сил. Відтоді більшість цих проблем вдалося розв’язати. → Сценарій «війни на виснаження», за яким російські територіальні здобутки мали поступово зростати аж до краху української оборони, не справдився. Навпаки, рф просувається дедалі повільніше, а її втрати зростають. Щоразу, коли хтось каже, що росія беззаперечно перемагає у війні, покажіть йому цю мапу й запитайте, чому «друга найсильніша армія світу» настільки загрузла на Донбасі, втрачаючи дедалі більше людей.

Clément Molin Шанси на російський прорив в Україні зменшуються з кожним роком у міру посилення українських укріплень. 🟡 Укріплення 2014–2024 років, переважно зведені 2024 року. Частина з них зараз перебуває в зоні активних бойових дій, інші — у російському тилу, де ускладнюють пересування. 🟠 Укріплення 2025 року, зведені за новою доктриною. Лінія фронту ще не дійшла до цих позицій. 🔴 Укріплення 2026 року. Після кількох років безперервного зведення укріплень СОУ цього літа суттєво сповільнили будівництво нових оборонних рубежів на сході та півдні. Така зміна пояснюється успіхами на різних ділянках фронту й високим загальним рівнем готовності оборони. Останніми тижнями роботи тривали поблизу Павлограда, Ізюма, Харкова, Чернігова та Києва. Ближче до фронту СОУ продовжують посилювати протипіхотні загородження, зокрема встановлювати колючий дріт і спіральні загородження типу «Єгоза». Такі загородження можуть розміщуватися всередині міст, навколо них і поблизу ключових доріг. Вони відіграють важливу роль у збільшенні втрат противника, оскільки є протипіхотними перешкодами.