Букви. Війна. Україна

НАТО змінює підхід до оборони через російську агресію та досвід війни в Україні. Нова стратегія передбачає не лише відбиття нападу, а й удари по військових базах, складах, логістичних маршрутах, промислових підприємствах та інфраструктурі в глибині Росії. За планом, такі удари у відповідь на російське вторгнення мають стати автоматичними. Стратегію розробили під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича. Альянс планує використовувати високоточні ракети та безпілотники, зокрема нарощувати запаси Storm Shadow, Scalp і Taurus. Водночас доктрина не передбачає застосування ядерної зброї. Головним уроком війни в Україні в НАТО вважають необхідність уражати не лише сили противника, а й об’єкти, які забезпечують їхнє функціонування. Водночас експерти сумніваються, чи вистачить європейським політикам рішучості реалізувати нову стратегію.

Після поразки республіканців на проміжних виборах у США Трамп може вдатися до агресивнішої зовнішньої політики, щоб компенсувати обмеження всередині країни. Таку думку висловив редактор міжнародного відділу Sky News Домінік Вагхорн. За його словами, перевага демократів у Конгресі ускладнить Трампу реалізацію внутрішньополітичних планів, однак на міжнародній арені президент матиме більше свободи дій. Вагхорн припускає, що Трамп може шукати гучних дипломатичних угод, зустрічатися з лідерами Росії, Китаю та КНДР або загострити конфлікт з Іраном. Журналіст вважає, що після поразки президент може звинувачувати інших і діяти ще рішучіше, намагаючись закріпити власну політичну спадщину.

Барак Обама привітав Демократичну партію з перемогою на проміжних виборах до Конгресу та назвав результати голосування чітким сигналом адміністрації Трампа. За його словами, американці хочуть політики, яка об’єднує людей і пропонує конкретні рішення їхніх проблем. Обама закликав демократів використати перемогу для змін. Також він підтримав Абдула Ель-Саєда, який переміг на виборах до Сенату від Мічигану та став першим мусульманином в історії, обраним до верхньої палати Конгресу США.

ЗСУ уразили два російські комплекси «Панцир» і вогневу групу в окупованому Криму. Також під удар потрапили пункт управління безпілотниками поблизу Владівки на Запоріжжі та склад матеріально-технічних засобів біля Біловодська на Луганщині. У Генштабі зазначили, що знищення «Панцирів» послаблює російську протиповітряну оборону. Крім того, підтверджено знищення складської будівлі на території складу ракетно-артилерійського озброєння поблизу Огородного на Донеччині, ураженого 26 жовтня.

Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру українські АЕС вимушено знизили потужність генерації. Повернення до звичайних показників відбуватиметься після відновлення пошкоджених мереж. Завдяки роботі енергетиків у більшості регіонів, зокрема в Києві, скасували аварійні відключення та повернулися до погодинних графіків. Аварійні відключення наразі діють лише на Харківщині. Водночас у частині областей застосовують графіки до чотирьох черг, а промисловість обмежують у споживанні електроенергії.

Загинули 37 людей унаслідок російського удару по школі в Комишувасі. Третю добу триває аварійно-рятувальна операція, наразі вдалося ідентифікувати 12 загиблих. Безвісти зниклими досі вважаються 59 людей, під завалами можуть залишатися ще 38. Для встановлення особистостей загиблих правоохоронці відбирають у родичів біологічні зразки для ДНК-експертиз.

Військовослужбовець Євген із позивним «Живчик» провів 120 днів на бойовій позиції на Сумщині та врятував чотирьох побратимів під час газової атаки. Коли військові знепритомніли, він стягнув їх у заглиблення та надав допомогу. Усі четверо вижили. Вихід із позиції завдовжки 22 кілометри тривав три доби через постійну загрозу російських дронів. За проявлену мужність командування подало Євгена до нагороди. До повномасштабної війни він працював покрівельником в Ужгороді, вдома на нього чекають дружина та двоє дітей.

Росія планує скористатися можливим політичним ослабленням Трампа після проміжних виборів, щоб домогтися послаблення санкцій і розширити економічну співпрацю з Вашингтоном. За даними Bloomberg, Кремль хоче переконати США укладати бізнес-угоди ще до завершення війни проти України. Серед можливих напрямів співпраці — послаблення санкцій проти російських структур, взаємодія з компанією «Лукойл», участь російського бізнесу в газовому проєкті на Алясці та відновлення постачання газу до Європи. Водночас у Кремлі, за даними видання, дедалі менше вірять, що Трамп зможе змусити Україну прийняти російські умови. Москва готується до затяжної війни та закладає близько 200 млрд доларів військових витрат на 2027 рік.

Загинули 52-річна жінка та 63-річний чоловік унаслідок двох російських ударів по Вільнянську на Запоріжжі. Ще один 59-річний чоловік дістав поранення. Пошкоджені п’ятиповерхівка та приватні будинки. У багатоповерхівці виникла пожежа, яку рятувальники вже ліквідували.

Зеленський нагородив першу леді США Меланію Трамп орденом княгині Ольги I ступеня. Нагороду присудили за гуманітарну діяльність, зокрема сприяння поверненню викрадених Росією українських дітей та допомогу цивільним під час війни. Меланія Трамп у 2025 році передала Путіну лист із закликом допомогти повернути українських дітей. За даними її радника, завдяки ініціативі з родинами возз’єднали 34 дитини. У жовтні 2026 року її офіс також повідомив про сприяння домовленостям щодо локального припинення вогню в окупованих Олешках для доставки гуманітарної допомоги та евакуації цивільних.